Податкова інформує

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ). До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни, зокрема, до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим пунктом 21. Так, пунктом 21 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку, відповідно до положень ст. 166 ПКУ, до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 % суми  загального оподатковуваного доходу такого звітного року. Звертаємо увагу, що для реалізації права на податкову знижку за витратами, понесеними у 2022 році, можна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у строк до кінця 2023 року.

Протягом січня-червня  2023 року до бюджетів  територіальних громад області надійшло 78,8  млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 69,4%, або 32,3 млн грн більше надходжень відповідного періоду 2022 року. Із цієї суми юридичними особами сплачено  52,1 млн грн,  фізичними особами – 26,7 млн гривень. Нагадуємо, що за об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир –  60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів. Звертаємо увагу, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

  Упродовж січня – червня цього року платники Рівненщини сплатили 5 млрд 127 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 1 млрд 317 млн грн, або плюс 34,6 відсотка. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Андрій Троцко. Із загальної суми податку місцеві скарбниці отримали 4 млрд  34 млн грн, що на 1 млрд 29 млн грн більше, ніж у січні – червні 2022 року. До державного бюджету спрямовано 1 млрд 93 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Це перевищило показники аналогічного періоду 2022 року на 288 млн гривень.   «Наші спільні з керівниками громад  та представниками бізнесу зусилля у напрямі легалізації  праці сприятимуть наповненню бюджету, соціальній захищеності громадян і гідним умовам праці для кожного. Адже саме сплачений ПДФО із зарплати – основне джерело наповнення місцевих бюджетів. Тому для фінансової спроможності кожної громади важливо, щоб усі працівники на її території мали офіційне працевлаштування»,  – наголосив в. о начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Андрій Троцко.

Впродовж першого півріччя 2023 року платники податків області  спрямували на підтримку армії 367,2 млн грн військового збору, що більше як за січень-червень минулого року на 72 млн грн, або 24,4 відсотка. Про це інформує в.о. начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Володимир Троцко. Очільник податкової служби області наголошує, що саме легально виплачені доходи є об’єктом оподаткування військовим податком. А це означає, що офіційно працевлаштовані громадяни щомісячно фінансово підтримують Збройні Сили України та наближають перемогу.    Податківці нагадують, військовий збір справляється із доходів, які відповідно до податкового законодавства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. До них належать заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди, орендна плата, виплата дивідендів, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна тощо. Відтак кожен, хто легалізує свої доходи, чесно декларує їх та офіційно працює, долучається до фінансового забезпечення нашого війська. 

ГУ ДПС у Рівненській області нагадує платникам податків про визначені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова) вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів. Так, з 01 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно. Вимоги пункту 1 Постанови не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій (пункт 2 Постанови). Відповідно до статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою вищевказаної статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Одночасно звертаємо увагу громадян на можливість інформувати ДПС на чат-бот ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram про факти відмови у розрахунку банківською карткою.

Платники податків Рівненської області  продовжують забезпечувати економічну стабільність та обороноздатність країни, сумлінно сплачуючи податки до бюджету. Так за результатами першого півріччя поточного року до зведеного бюджету країни перераховано 8 млрд 409 млн грн податкових платежів. Це на 1 млрд 980 млн грн, або на 30,8% більше від сплачених податків за аналогічний період 2022 року. Про це повідомив в. о. начальника ГУ ДПС у Рівненській  області Андрій Троцко. Із загальної суми надходжень до держбюджету країни надійшло 4 млрд 288 млн грн, що на 779  млн грн, або на 31 % більше минулорічного. До місцевих бюджетів за цей час сплачено 5 млрд 121 млн грн, що на 1 млрд 201 млн грн, або 30,6 % більше від надходжень у січні –червні 2022 року. Серед платежів – лідерів, які формують зведений бюджет, податок на доходи фізичних осіб – майже 5 млрд 128 млн грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів – понад 1 млрд 039 млн грн, єдиний податок –484 млн грн та  плата за землю – більше 318 млн гривень. За словами Андрія Троцка, важливим є те, що платники податків області продовжують підтримувати економіку України, сумлінно виконувати податкові зобов’язання перед бюджетами всіх рівнів. Адже завдяки активній громадянській позиції кожного платника держава стабільно отримує фінансову підтримку для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат. 

            На території Рівненської області розпочався сезон масової заготівлі ягід, грибів та лікарських рослин.             Згідно рішення №24 ради оборони області від 12.06.2023, яке введено в дію розпорядженням від 12.06.2023 №269, прикордонні ліси для збору дикоросів у Рівненській області відвідувати заборонено. Зокрема, заборонено збирати ягоди, гриби, лікарські трави у прикордонних з республікою білорусь шести територіальних громад області: Локницькій, Зарічненській, Висоцькій, Миляцькій, Старосільській, Березівській.             На інших територіях заготівля лісової продукції може здійснюватися як в порядку загального, так і спеціального  використання.             Загальним використанням є збір у лісах громадянами для власного споживання в межах максимальних норм безоплатного збору дикоросів, що встановлені розпорядженням Рівненської обласної державної адміністрації від 3 травня 2007 року №215. Для прикладу, громадянам дозволено безоплатно заготовляти 12 кг чорниці, 15 кг ожини, 20 кг журавлини, по 30 кг білих грибів, лисичок, 50 кг опеньок,  10 кг трав’яних лікарських рослин, квітів, коріння.             Разом з тим, збір, заготівля (в тому числі купівля у населення) дикорослих плодів, ягід, лікарських рослин (побічні лісові користування) для потреб комерційної та виробничої діяльності належить до спеціального використання лісових ресурсів, яке є платним, та проводиться на підставі спеціального дозволу – лісового квитка, і тільки в межах відведених ділянок лісу та виділеного ліміту.             У лісовому квитку зазначається вид та обсяг продукції, місце її заготівлі. Лісові квитки видаються лісовими господарствами лише тим суб’єктам господарювання, які перебувають на податковому обліку за місцем здійснення заготівельної діяльності, та після сплати у встановленому порядку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за весь заявлений до заготівлі обсяг дикоросів.             Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних користувань у повному обсязі належить загальному фонду бюджетів органів місцевого самоврядування за місцем заготівлі лісової продукції. Ліміти на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань, заготівлі другорядних лісових матеріалів затверджені розпорядженням Рівненської обласної військової адміністрація від 24.05.2022 № 93 (із змінами, які внесені розпорядженням від 31.03.2023 №126). Для отримання лісового квитка заготівельники звертаються, із попередньо погодженою Північно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства заявкою, у вказане в ній лісове господарство, де заявка реєструється, а зазначені ліміти розподіляються по лісництвах. На кожному пункті заготівлі дикоросів  заготівельники зобов’язані вести закупівельні відомості, в яких зазначається порядковий номер, прізвище, ім’я та по батькові здавача, його податковий номер, кількість закупленої сировини, ціна одиниці продукції, сума, нарахована за здану сировину, утримана сума податку на доходи фізичних осіб, сума до видачі здавачу продукції та його підпис, а також Журнал обліку заготівлі лісових ресурсів.             Відповідальні особи за заготівлю лісових ресурсів, призначені органами місцевого самоврядування, повинні систематично здійснювати контроль за ходом заготівлі на кожному заготівельному пункті, про що в Журналі обліку заготівлі лісових ресурсів робиться відповідний запис. Суб’єкти господарювання щоденно протягом сезону заготівлі звітують перед органами місцевого самоврядування про обсяги заготовлених лісових ресурсів і заготівельні ціни у розрізі видів цих ресурсів за попередній день по кожному заготівельному пункту, розташованому на території відповідної місцевої ради. У разі встановлення фактів заготівлі лісової продукції для комерційної діяльності без спеціального дозволу (лісового квитка) на порушників складається протокол про адміністративне порушення, сума нанесених збитків визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення шкоди, заподіяної лісу». Ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що справляється при здійсненні побічних лісових користувань, встановлені рішенням Рівненської обласної ради від 23.12.2021 №469. Зокрема, згідно зазначеного рішення ставка рентної плати на заготівлю ягід чорниці, яка є основним видом лісової продукції, що заготовлюється суб’єктами господарювання в Рівненській області, становить 1,20 грн. за 1 кг.   Також звертаємо увагу СГ- заготівельників на те, що п.256.11.6 п.256.11 ст.256 Податкового кодексу України встановлено, що лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком: а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають: - фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки; - лісокористувачів (крім фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується рентна плата (в поточному році це 1675 грн.); б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини. Тобто, самостійно задекларовані заготівельниками-юридичними особами суми платежу, а також сплачені протягом сезону масової заготівлі в каси держлісгоспів юридичними особами (при сумі рентної плати у лісовому квитку менше 1675 грн.) та фізичними особами і фізичними особами-підприємцями (незалежно від суми в лісовому квитку) надійдуть до місцевих бюджетів з урахуванням встановлених ПКУ термінів.

Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що  порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Головне управління ДПС у Рівненській області інформує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

Головне управління ДПС у Рівненській області інформує, що відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ.