РОЗВИТОК СИСТЕМИ ПРОБАЦІЇ ТА ЗБІЛЬШЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВ ПОЗБАВЛЕННЮ ВОЛІ
Пробація — це система заходів кримінально-правового реагування, які альтернативні покаранню у вигляді позбавлення або обмеження волі. У світі вона існує вже більше 200 років, але для України це відносно нова система, адже Закон «Про пробацію» був ухвалений в 2015 році.
Необхідно наголосити, що, по-перше, пробація — це не покарання, яке застосовується замість позбавлення волі, а система. Вона передбачає в т. ч. і покарання, альтернативне позбавленню волі. По-друге, головною метою пробації є безпека суспільства. Пробація не означає можливість правопорушнику уникнути покарання. Це просто більш перспективна і логічна схема виконання цього покарання, поєднана з допомогою, підтримкою, мотивацією до змін без вилучення людини із суспільства.
Законодавець впевнено рухається шляхом гуманізації вітчизняного суспільства, та робить дієві кроки в цьому напрямку. Одним з таких кроків є те, що Міністерство юстиції розробило законопроекти, які пропонують альтернативне покарання замість позбавлення волі, а саме проекти Законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності» та «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності».
Зазначеними законопроектами пропонується запровадити новий вид покарання – пробаційний нагляд. Передбачається, що пробаційний нагляд застосовуватиметься і як основне на строк від одного до п’яти років, і як додаткове покарання може застосовуватися на строк від одного до трьох років. В першу чергу, зміни розраховані на ті випадки, де наразі суд в якості покарання призначає обмеження волі або арешт, тобто особа обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії нетяжких. В якості ж додаткового покарання пробація може бути застосована, якщо суд призначив людині інший вид покарання, наприклад, виправні роботи чи штраф. При цьому у разі призначення пробаційного нагляду як додаткового покарання до покарання у виді штрафу, його строк не може перевищувати одного року.
На особу, засуджену до покарання у виді пробаційного нагляду можуть бути покладені обов’язки судом або уповноваженим органом пробації. Зокрема, судом може бути покладено обов’язок носити засіб електронного контролю та перебувати за вказаною у рішенні суду адресою.
В першу чергу, застосування пробаційного нагляду дозволить врахувати індивідуальні ризики кожної конкретної особи, в результаті – зробить покарання більш ефективним. Крім того, – дозволить скоротити витрати на пенітенціарну систему.
Також проєктом Закону передбачається розширення кола осіб, до яких може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням. Змінами до статті 75 КК передбачається, що суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, окрім випадків засудження за злочини проти основ національної безпеки України, корупційний злочин, злочин, пов’язаний із застосуванням насильства, злочин проти статевої свободи або статевої недоторканості особи або злочин, що спричинив загибель людей, а також засудженого, який протягом іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення.
Також аналіз застосування такого покарання, як громадські роботи, свідчить про необхідність вдосконалення положень законодавства, якими регулюється такий вид покарання. Збільшення верхньої межі одноденної норми виконання покарання у виді громадських робіт для повнолітніх з чотирьох до восьми годин, для неповнолітніх з двох до чотирьох годин, що надасть можливість швидше відбути це покарання. Крім цього, 8 годин – це загальновстановлена тривалість робочого часу, протягом якого можливо повноцінно та якісно виконати певний обсяг роботи. Таким чином пропонований порядок відбування громадських робіт є більш гнучким, ніж існуючий на тепер, та краще враховує інтереси засудженого продовжувати корисну зайнятість у громаді, оскільки не рідко працюючі особи, яким призначено таке покарання, задля відпрацювання громадських робіт вимушені брати відпустку або відгули, тривалості яких, як правило, не вистачає для повного відбуття покарання.
Щодо призначення покарання у виді громадських робіт особам, які досягли пенсійного віку, а також особам з інвалідністю ІІ групи за їх згодою зазначається, що відсутність можливості призначення громадських робіт цим категоріям осіб суттєво погіршує їхнє становище. Насьогодні Кримінальний кодекс передбачає низку санкцій, коли громадські роботи закріплені у альтернативі з покараннями, пов’язаними з ув’язненням. Крім того, іноді у санкціях статті передбачається покарання у виді виправних робіт, але таке покарання не може бути призначене відповідній особі у зв’язку з відсутністю працевлаштування. Таким чином у разі відсутності можливості призначення громадських робіт особам з інвалідністю ІІ групи, а також особам пенсійного віку – єдиною альтернативою для них буде покарання пов’язане з перебуванням в установі виконання покарань. З огляду на зазначене проєктом Закону пропонується запровадити можливість призначення покарання у виді громадських робіт особам, які досягли пенсійного віку, а також особам з інвалідністю ІІ групи за їх згодою, оскільки відсутність можливості призначення громадських робіт цим категоріям осіб суттєво погіршує їхнє становище.
Впродовж останніх років наша країна впевнено рухається шляхом глибоких і структурних реформ. Трансформації, що відбуваються сьогодні в усіх ключових напрямах життя держави, є фундаментом для якісних змін у середньостроковій перспективі, основою для підвищення добробуту та рівня життя нас із вами – громадян України.
Начальник Дубенського
районного сектору №3 Віктор ГАВРИЛЮК