Податкова інформує

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю на підставі заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 2), що підписана фізичною особою – підприємцем або її представником згідно з абзацом другим п. 40 розд. ІІІ Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492. Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абзац другий п. 14 розд. І Інструкції № 492). Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.  

Головне управління ДПС у Рівненській області повідомляє, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування. Крім того, абзацом восьмим п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Владислав Грабовий, до бюджетів територіальних громад за чотири місяці поточного року надійшло 38,1 млн гривень податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Переважну частину надходжень податку на  нерухомість, а це понад 93 відсотки, отримано від юридичних осіб, які перерахували до бюджетів 35,7 млн гривень. Внесок фізичних осіб – власників нерухомості до бюджетів територіальних громад  склав 2,4 млн гривень. Нагадуємо, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир –  60 кв. метрів, житлових будинків –120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток –180 кв. метрів. Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що провести звірку нарахування та сплати податку на нерухоме майно громадяни можуть звернувшись до Центрів обслуговування платників та скориставшись Електронним кабінетом платника.

Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що від сплати земельного податку звільняються: - особи з інвалідністю першої і другої групи; - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; - пенсіонери (за віком); - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, зазначених вище, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: - для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; - для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; - для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; - для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. В податковій службі області повідомляють, що в умовах воєнного стану внесок кожного платника податків – надзвичайно важливий для бюджетної стабільності громад. Саме органи місцевого самоврядування виконують низку важливих завдань, зокрема в частині забезпечення діяльності інфраструктури. Тому у податковій службі просять громадян-власників земельних сплатити податок та  погасити заборговані податки минулих періодів. Провести звірку сум нарахованих податків та податкового боргу громадяни можуть у Центрах обслуговування платників або самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. 

Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що громадяни мають право до 1 вересня 2022 року добровільно задекларувати активи, які були придбані за рахунок доходів з яких не було сплачено належні податки та збори. При цьому,  п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України містить перелік активів, з яких нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування не здійснюється, якщо платник не скористався правом подати добровільну декларацію. Зокрема це:  1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, тобто, станом на 31 серпня 2022 року. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації; 2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі: а) об’єкти житлової нерухомості: ? квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва; ? житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення; б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м; в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями. 3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

За січень – квітень 2022 року суб’єкти господарювання Рівненщини сплатили до держбюджету 698  мільйонів гривень податку на додану вартість. В ГУ ДПС у Рівненській області відзначають, що податкові новації, зокрема можливість переходу на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 відсотки, полегшить умови ведення бізнесу.  А збільшенню надходжень ПДВ повинна посприяти реєстрація платником ПДВ  нерезидентів - постачальників електронних послуг. Нагадуємо, що із 2022 року платниками ПДВ в Україні повинні зареєструватися всі постачальники електронних послуг - нерезиденти. Ця норма своєчасна і правильна, оскільки операції з постачання електронних послуг повинні оподатковуватися  безпосередньо у країні їх споживання. Окрім справедливих умов оподаткування національних і міжнародних компаній, такий підхід сприятиме залученню ПДВ до бюджету.  Процедура реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів відбувається віддалено за заявою в електронній формі, яка подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів (VAT-office нерезидента – постачальника електронних послуг). З усією необхідною інформацією щодо подання заяви, звітності та листування з податковою службою можна ознайомитися у тематичному банері "Особам-нерезидентам – постачальникам електронних послуг / For non-residents – providers of E-services" . Для нерезидентів встановлено поквартальне подання до ДПС податкової декларації з ПДВ за спрощеною формою, а також їх звільнено від обов’язку складати та реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В Головному управлінні ДПС у Рівненській області нагадують, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати платника податку, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Види витрат, які дають право на податкову знижку: - за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти; - на внески або товари, перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям, органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я; - на частину процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом; - страхові платежі за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення; - на оплату допоміжних репродуктивних технологій; - на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; - сплату за переобладнання транспортного засобу на біопаливо;  - витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, у т. ч. на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту; - орендну плату за договором оренди житла громадянами, які мають статус внутрішньо переміщених осіб; - кошти або вартість лікарських засобів, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів, передані відповідним установам та організаціям сфери охорони здоров'я для протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, коронавірусної хвороби COVID-19; - витрати на лікування коронавірусної хвороби COVID-19, придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення для лікування COVID-19, витрати на вакцинування від COVID-19 платника податку та членів його сім'ї першого ступеня споріднення. Нагадуємо, що для реалізації права на податкову знижку, платнику податку необхідно подати річну  податкову декларацію про майновий стан і доходи громадян по  31 грудня включно року, наступного за звітним.  

Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що ліцензії на зберігання пального отримуються суб’єктами господарювання на кожне місце зберігання пального. Зберігання пального без отримання ліцензії можливе в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують. Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам). Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального. Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Як повідомила заступник начальника  Головного управління ДПС у Рівненській області Зоя Хоній, за чотири місяці поточного року малий бізнес Рівненщини сплатив до бюджетів територіальних громад   322,9 млн грн єдиного податку. Приріст до аналогічного періоду минулого року склав 47,3 млн грн, або плюс 17 відсотків. Значна частина сплаченого єдиного податку, а це 254,7 млн грн  – внесок фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування. Юрособи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили впродовж чотирьох місяців цього року 43,1 млн грн єдиного податку. Сільськогосподарські товаровиробники, а це четверта група спрощенців, сплатили 25,1 млн грн єдиного податку. Зоя Хоній зазначила, що на допомогу малому та середньому бізнесу Уряд сформував пакет рішень, які мають допомогти адаптуватися до нових викликів та запустити економічну діяльність з новою силою, зокрема це і зменшення податкового навантаження. Враховуючи це, податкова служба області закликає усіх соціально-відповідальних представників бізнес-спільноти Рівненщини, які призупинили свою діяльність, по можливості також відновлювати активність, продовжувати працювати та сплачувати податкові зобов’язання, щоб максимально підтримати роботу економіки, фінансову стабільність країни та забезпечити надходження коштів до бюджетів усіх рівнів. «Висловлюємо щиру подяку  платникам, які своєчасно виконують свої податкові зобов’язання, адже у важкий період протидії загарбникам держава потребує відповідальності та сумління  кожного з тим, щоб мати фінансові можливості для захисту свого суверенітету та незалежності»,- зазначила Зоя Хоній.  

Фахівці ГУ ДПС у Рівненській області роз’яснюють, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464. Відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄВ за себе. При цьому такими особами розрахунок ЄВ у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 ЄВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464). Згідно з п. 9 прим. 21 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються. Крім того, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам ЄВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464). Отже, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, які сплачують єдиний внесок самі за себе, звільняються від адміністративної відповідальності за порушення законодавства по ЄВ з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, роботодавці – на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану. При цьому положення ст. 38 КУпАП щодо порушень, вчинених у такі періоди не застосовуються.