Війна — страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста.
Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну – життя.
Сьогодні, 30 квітня, минає четверта річниця загибелі Полтавцева Юрія Михайлович, з позивним «Полтава» та третя річниця смерті внаслідок важкої хвороби Мірчука Владислава Станіславовича. Річниці гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті. Сьогодні всі, хто знав і пам'ятає воїнів, згадують їх добрим словом і тихою молитвою.
Учні та колектив філії Михайлівська гімназія Крупецького ліцею, родина, представники Крупецької сільської ради, односельці, зібралися на лінійку пам’яті «Герої не вмирають». Низький уклін мамам – Полтавцевій Надії Михайлівні, та Мірчук Марії Петрівні, за їхніх синів, за добрі вчинки, відданість.
Щемливо звучали слова про загиблих воїнів та віру про закінчення війни від секретаря Крупецької сільської ради Раїси Іванівни Хомяк .
Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам'ять Вам, Герої! Пам’ятаємо про вас, як про мужніх Героїв, які віддали своє життя заради нашого мирного майбутнього в Україні!
Спочивайте з миром! Герої не вмирають! Вони назавжди в наших серцях!
Низький уклін близьким та рідним воїнів!
