Обережно - сказ!
Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Відноситься до інфекційних природно-вогнищевих захворювань вірусної етіології, з ранковим механізмом передачі інфекції, ураженням центральної нервової системи. Не існує території, яка вільна від сказу взагалі. В Україні дане захворювання реєструється в усіх областях і природно-географічних зонах.
Збудник сказу – вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі, в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах.
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків – в 90-100%, лисиць – в 80-90%, собак і кішок – в 50%).
Сказ – ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі.
У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною шкірою.
Хворі на сказ тварини виділяють вірус із слиною і вже в останні дні інкубаційного періоду – за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворим собаками становить 14%, лисицями – до 30%, вовками – 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб).
У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший – 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з’являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів. Необхідно пам’ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.
Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і полеглих.
Постраждалі від укусів та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою в поліклініку для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації. При можливості необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.
Необхідно пам’ятати, що захворювання на сказ закінчується смертю!
Для лікування застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Нині антирабічне лікування в Україні є безкоштовним. Тільки лікар може оцінити ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить, при необхідності, курс імунізації.
У жодному разі не відмовляйтеся від призначеного лікування та самовільно не переривайте його: це може привести до трагічних наслідків.
Для того, аби захистити себе і оточуючих від сказу, необхідно виконувати кілька правил:
– дотримуватися встановлених правил утримання домашніх тварин (собак, кішок) і щорічно в обов’язковому порядку приводити своїх улюбленців у ветеринарну лікарню за місцем проживання для проведення профілактичних щеплень проти сказу;
– у випадках змін в поведінці домашньої тварини, отримання ним ушкоджень від іншої тварини, смерті без видимих на те причин необхідно обов’язково звернутися до ветеринарного фахівця для встановлення спостереження або з’ясування причини смерті тварини;
– слід нагадати дитині про необхідність інформування дорослих у випадку навіть незначних ушкоджень, нанесених тваринами;
– не слід підбирати в лісі, на вулиці диких і бездоглядних домашніх тварин, або знайти можливість у короткий термін показати його ветеринарному лікарю і прищепити від сказу;
– не слід брати тварину «на літній сезон», а потім викинувши його, ви збільшуєте тим самим кількість бездоглядних тварин і підвищуєте ризик виникнення сказу в околицях;
– не слід позбавлятися від тварини, яка покусала або подряпала людину. По можливості за такою твариною має бути встановлено десятиденне спостереження;
– при появі диких тварин на особистих подвір’ях, на території населених пунктів потрібно прийняти всі запобіжні заходи щодо забезпечення власної безпеки та безпеки близьких, оскільки здорові дикі тварини, як правило, уникають зустрічі з людиною.
- у випадку укусу людини дикою, або агресивною домашньою твариною, необхідно невідкладно звернутися до сімейного лікаря та чітко дотримуватись його інструкцій.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Ваше здоров’я у Ваших руках! Дбайте про нього!
ЗВЕРТАЄМО ОСОБЛИВУ УВАГУ, ЩО ВАКЦИНУВАТИ ДОМАШНІХ ТВАРИН (СОБАК, КОТІВ) ПРОТИ СКАЗУ ПОТРІБНО ПОСТІЙНО.
