ВІЛ/СНІД, ТУБЕРКУЛЬОЗ – НЕБЕЗПЕКА, ЯКА СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО!
Досі існує стереотип, що на ВІЛ/СНІД та туберкульоз хворіють виключно певні категорії людей – працівники секс-індустрії, ЛГБТ, люди, які живуть із залежностями, та колишні ув'язнені. Це давно не так. Люди, що належать до таких спільнот, продовжують потерпати від дискримінації, упередженого ставлення та стигми, але саме вони виборюють доступ до якісної медицини та ліків.
ВІЛ-інфекція на початку схожа на застуду, а через 8-12 років переходить у стадію СНІД, під час якої інфікований помирає від важких супутніх захворювань. Отже, хвороба, яку викликає ВІЛ, протікає у кілька етапів.
Перші симптоми ВІЛ-інфекції виникають через строк від 2 тижнів до 3 місяців після зараження і можуть нагадувати застуду: підвищення температури тіла, головний біль і біль у суглобах, збільшення лімфатичних вузлів. Симптоми зазвичай зберігаються протягом кількох тижнів. У деяких хворих цей період проходить непомітно. У більшості випадків ВІЛ-інфекція залишається нерозпізнаною.
Далі хвороба протікає безсимптомно, здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя. Тривалість цього періоду у 50% хворих становить близько 10 років. Можливе безболісне збільшення лімфатичних вузлів, часто з’являються простудні захворювання.
СНІД є кінцевою стадією ВІЛ. Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Характерними проявами СНІДу є різноманітні ураження шкіри та слизової оболонки порожнини рота. Цей період характеризується виникненням важких захворювань, злоякісних пухлин, враженнями нервової системи. Активується або первинно розвивається туберкульоз.
Якщо вчасно, на ранніх стадіях, почати антиретровірусну терапію, вдається значно збільшити проміжок часу, який проходить з моменту зараження ВІЛ до розвитку СНІДу. Припускають, що ВІЛ-інфікований пацієнт, який отримує належне лікування, може прожити до глибокої старості і померти природною смертю.
На жаль, повністю захиститися від ВІЛ/СНІДу чи туберкульозної інфекції не можна, але можливо запобігти розвитку хвороби або постаратися виявити її на ранній стадії. Планова щорічна диспансеризація та флюорографія, тестування на ВІЛ здатні виявити хворобу до початку ускладнень та убезпечити інших людей від зараження. Найпростіші, але найважливіші способи профілактики захворювання – це здоровий спосіб життя, відсутність хронічного психоемоційного стресу, хороший сон і якісне харчування.
Пам’ятайте! Вчасне обстеження може врятувати життя!
За інформацією Центру
громадського здоров’я МОЗ України
