Запали свічу пам’яті
24 листопада у приміщенні Крупецької школи було проведено мітинг-реквієм « Запали свічку пам’яті».
Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, ніж голод 30-х років, історія України ще не знає. Нелегко читати сторінки гіркої правди минулих років, але й без минулого ми не матимемо майбутнього. Народна пам’ять – найдостовірніше джерело історії.
Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, а була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав скільки невинного люду зійшло в могилу. Людям довелося пройти через зраду країни і близьких, злидні і постійний страх. У світі немає іншої такої країни, де кожен метр землі покритий безіменними могилами. Хрестів над ними не ставили, не встигали. Селян довели до такого виснаження, що батьки вбивали своїх кволих діточок, аби нагодувати м’ясом інших, які зосталися. Батьки травили свої кровинки, а тоді і самі випивали отруту, не витримуючи муки своїх рідних.
Про це все школярам розповіла директор будинку культури с. Крупець Марія Кундеус, а учасники гуртків Варвара Мазеін та Ярослава Руцька продекламували вірші « Ти кажеш не було голодомору?» та « Голод».
Бібліотекар Ольга Калашнікова організувала книжкову виставку. Учні запалили свічки в пам’ять про жертв голодомору.
Кажуть, історії властиво повторюватись, тому наше завдання зробити так, щоб таких трагедій більше не було.
Директор БК с. Крупець М. Кундеус