Він пішов – щоб ми пам’ятали
За рідну домівку поклали життя вірні діти,
Герої ,що завжди залишаться в наших серцях.
За землю, за матір зробили, що мали зробити,
Герої не гинуть , герої живуть у піснях.
Вже вчетверте пролітають над Михайлівкою тужливими ключами журавлі , але в пам’ яті ніколи не зітруться події того трагічного листопадового вечора, коли з далекого сходу чорна птаха на своїх крилах принесла вість, яка сколихнула село, та й не тільки, увійшла пекучим болем в кожен дім і залишила в душі кожного невимовну тугу.
Роки… Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з АТО. Четвертий рік ми не можемо спати спокійно: гинуть найкращі українці , цвіт нації. Серед них наш земляк , випускник Михайлівської ЗОШ I-IIст. Крохмаль Назар Іванович.
Схилити голови перед світлою пам’ятю героя зібралися у приміщені школи учні, вчителі, родина, односельці, представники Радивилівської районної державної адміністрації , військомату, Крупецької об’єднаної територіальної громади, військові побратими Назара.
Серце гострим болем обпікає думка про те, що раптово обірвалося життя молодої людини. Син – патріот, не шкодуючи власного життя, захищав Україну, виборював мир для усіх. Хоча доля відміряла йому дуже короткий життєвий шлях, але наділила душевною добротою , надзвичайною мудрістю, щирістю, відданістю, справедливістю, любов’ю до оточуючих його людей.Він був люблячим сином, турботливим братом, чуйним онуком, надійним і вірним другом.
Він пішов - щоб ми жили . Він пішов – щоб ми пам’ятали. Пам’ятали його відданість, мужність, відвагу.
Пам’ять про Крохмаля Назара Івановича – який поклав життя за мирне небо над нашою головою , завжди буде жити в наших серцях. Царство Небесне герою!
